Экзаменационные ответы и вопросы по изучении материальной части оружия - Раздел 4 - Охота.
ОглавлениеВопросы:
- Право на охоту. Ст. 12.
- Документы на право охоты. Ст. 14.
- Способы охоты. Ст. 15.
- Лимиты использования охотничьих животных. Ст. 16.
- Разрешение на добывание охотничьих животных. Ст. 17.
- Сроки охоты. Ст. 19.
- Запрет относительно осуществления охоты. Ст. 20.
- Права и обязанности пользователей охотничьих угодий. Ст. 30.
- Ответственность за нарушение законодательства в области охотничьего хозяйства и охоты. Ст. 42.
- Возмещение убытков, причиненных в следствии нарушения законодательства в области охотничьего хозяйства и охоты. Ст. 43.
- Права и обязанности лиц, имеющих в личном пользовании огнестрельное оружие.
- Запрещается применять оружие (5 пунктов). Что необходимо предпринять в случае поражения нападающего.
Ответы:
1) Право на охоту. Ст. 12.
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських
угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку,
іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування
мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на
полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї
дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали
дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на
польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з
будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями
добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи
ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім
випадків регулювання чисельності диких тварин, польових
випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного
рівня);
перебування осіб на дорогах загального користування з
продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою
стрілецькою зброєю.
угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку,
іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування
мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на
полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї
дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали
дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на
польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з
будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями
добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи
ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім
випадків регулювання чисельності диких тварин, польових
випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного
рівня);
перебування осіб на дорогах загального користування з
продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою
стрілецькою зброєю.
2) Документы на право охоты. Ст. 14.
Документами на право полювання (для громадян України) є:
- посвідчення мисливця;
- щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень
правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
- дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна
картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);
- відповідний дозвіл на право користування вогнепальною
мисливською зброєю у разі її використання;
- паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і
птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час
здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції
полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених
здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та
полювання.
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку
добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на
собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні,
паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
лісового та мисливського господарства.
Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за
видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку
добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у
порядку, передбаченому законодавством.
Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної
контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил
полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства, за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової
політики.
- посвідчення мисливця;
- щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень
правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
- дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна
картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);
- відповідний дозвіл на право користування вогнепальною
мисливською зброєю у разі її використання;
- паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і
птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час
здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції
полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених
здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та
полювання.
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку
добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на
собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні,
паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
лісового та мисливського господарства.
Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за
видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку
добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у
порядку, передбаченому законодавством.
Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної
контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил
полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства, за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової
політики.
3) Способы охоты. Ст. 15.
Полювання може здійснюватися такими способами:
- індивідуальне полювання;
- колективне полювання;
- колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).
Полювання може здійснюватися з використанням:
- мисливської вогнепальної зброї;
- собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за
наявності паспортів на них);
- сіток і пасток для відлову тварин живцем;
- пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для
переселення;
- мисливських вишок;
- пахучих неотруйних приманок.
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що
належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь,
лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого
працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця
мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи
уповноваженого працівника користувача мисливських угідь
відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ.
- індивідуальне полювання;
- колективне полювання;
- колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).
Полювання може здійснюватися з використанням:
- мисливської вогнепальної зброї;
- собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за
наявності паспортів на них);
- сіток і пасток для відлову тварин живцем;
- пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для
переселення;
- мисливських вишок;
- пахучих неотруйних приманок.
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що
належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь,
лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого
працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця
мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи
уповноваженого працівника користувача мисливських угідь
відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ.
4) Лимиты использования охотничьих животных. Ст. 16.
Ліміти використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду.
Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра,
ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського
фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на
мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських
угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською
міськими державними адміністраціями.
Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до
державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу
( z0951-13 ), які встановлюються на мисливський сезон центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері лісового та мисливського
господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.
Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що
належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у
мисливця паспорта на такого собаку.
Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра,
ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського
фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на
мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських
угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською
міськими державними адміністраціями.
Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до
державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу
( z0951-13 ), які встановлюються на мисливський сезон центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері лісового та мисливського
господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.
Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що
належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у
мисливця паспорта на такого собаку.
5) Разрешение на добывание охотничьих животных. Ст. 17.
Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду.
Добування мисливських тварин, віднесених до державного
мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або
відстрільною карткою.
За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів
європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака,
бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату
дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка,
лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора
лісового.
За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого
виду мисливських тварин з метою селекційного відбору,
ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.
Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала
дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії
або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.
Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь,
який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства.
Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем
мисливських угідь.
Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із
зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з
урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної
спроможності мисливських угідь.
Добування мисливських тварин, віднесених до державного
мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або
відстрільною карткою.
За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів
європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака,
бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату
дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка,
лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора
лісового.
За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого
виду мисливських тварин з метою селекційного відбору,
ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.
Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала
дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії
або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.
Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь,
який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства.
Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем
мисливських угідь.
Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із
зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з
урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної
спроможності мисливських угідь.
6) Сроки охоты. Ст. 19.
Полювання може здійснюватися у такі строки:
- на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки,
огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку
водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника,
шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника,
крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого,
великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у
серпні - грудні;
- на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні -
січні;
- на куріпку сіру, фазана - у жовтні - грудні;
- на перепела - у серпні - листопаді;
- на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;
- на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося,
муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного
існування, - у серпні - січні;
- на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі,
лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного
існування, - у вересні - грудні;
- на бабака - у червні - вересні;
- на борсука - у жовтні - листопаді;
- на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку
американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка -
з жовтня по лютий включно;
- на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень
включно.
Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття
полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом
тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування
мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у
межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними,
Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та
доводяться користувачами мисливських угідь до відома
громадськості.
- на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки,
огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку
водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника,
шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника,
крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого,
великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у
серпні - грудні;
- на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні -
січні;
- на куріпку сіру, фазана - у жовтні - грудні;
- на перепела - у серпні - листопаді;
- на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;
- на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося,
муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного
існування, - у серпні - січні;
- на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі,
лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного
існування, - у вересні - грудні;
- на бабака - у червні - вересні;
- на борсука - у жовтні - листопаді;
- на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку
американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка -
з жовтня по лютий включно;
- на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень
включно.
Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття
полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом
тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування
мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у
межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними,
Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та
доводяться користувачами мисливських угідь до відома
громадськості.
7) Запрет относительно осуществления охоты. Ст. 20.
З метою раціонального використання мисливських тварин,
охорони диких тварин, а також середовища їх перебування
забороняється:
1) полювати без належного на те дозволу, а саме:
- без документів, визначених статтею 14 цього Закону;
- полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування
мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;
2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
- на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це
заборонено відповідно до положень про них;
- на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих
та шкідливих тварин);
- у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком
випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
рад;
- в угіддях, не зазначених у дозволі;
- на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного
пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування
людей;
3) полювання у заборонений час, а саме:
- у не дозволені для полювання строки на відповідні види
тварин;
- у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і
раніше години до його сходу);
4) полювання із застосуванням або використанням заборонених
знарядь та забороненими способами, а саме:
- клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;
- отруйних та анестезуючих принад;
- живих сліпих чи знівечених тварин як принади;
- звуковідтворювальних приладів та пристроїв;
- електричного обладнання для добування тварин;
- штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для
підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;
- дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;
- вибухових речовин;
- з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах
з працюючим двигуном;
- літаків та вертольотів;
охорони диких тварин, а також середовища їх перебування
забороняється:
1) полювати без належного на те дозволу, а саме:
- без документів, визначених статтею 14 цього Закону;
- полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування
мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;
2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
- на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це
заборонено відповідно до положень про них;
- на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих
та шкідливих тварин);
- у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком
випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
рад;
- в угіддях, не зазначених у дозволі;
- на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного
пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування
людей;
3) полювання у заборонений час, а саме:
- у не дозволені для полювання строки на відповідні види
тварин;
- у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і
раніше години до його сходу);
4) полювання із застосуванням або використанням заборонених
знарядь та забороненими способами, а саме:
- клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;
- отруйних та анестезуючих принад;
- живих сліпих чи знівечених тварин як принади;
- звуковідтворювальних приладів та пристроїв;
- електричного обладнання для добування тварин;
- штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для
підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;
- дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;
- вибухових речовин;
- з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах
з працюючим двигуном;
- літаків та вертольотів;
- немисливської (у тому числі військової) вогнепальної,
пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок,
напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на
два патрони;
- руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
- газу та диму;
- заливання нір звірів;
а також:
- на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по
льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
- на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з
використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше
5 мм;
пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок,
напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на
два патрони;
- руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
- газу та диму;
- заливання нір звірів;
а також:
- на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по
льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
- на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з
використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше
5 мм;
- на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці
та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6
міліметра;
та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6
міліметра;
- на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки
під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю
чи шротом;
під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю
чи шротом;
- полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами
без наявності на них паспорта;
- полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу
користувача угідь;
5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх
частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці
обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у
дозволі на їх добування; 6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;
7) полювання з порушенням установленого для певної території
(регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку
здійснення полювання;
8) полювання на заборонених для добування тварин;
9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів,
самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських
тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних
гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових
рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок
та інших атрибутів мисливського господарства.
Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до
законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні
у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із
законами.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування
таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними
документами, вважаються незаконно добутими.
без наявності на них паспорта;
- полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу
користувача угідь;
5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх
частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці
обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у
дозволі на їх добування; 6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;
7) полювання з порушенням установленого для певної території
(регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку
здійснення полювання;
8) полювання на заборонених для добування тварин;
9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів,
самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських
тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних
гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових
рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок
та інших атрибутів мисливського господарства.
Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до
законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні
у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із
законами.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування
таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними
документами, вважаються незаконно добутими.
8) Права и обязанности пользователей охотничьих угодий. Ст. 30.
Користувачі мисливських угідь мають право:
користуватися державним мисливським фондом у межах
мисливських угідь;
використовувати мисливських тварин та користуватися
мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими
в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом
укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами,
що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати
повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання,
включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб,
які їх супроводжують;
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого
нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі
переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших
користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за
добуті незаконним шляхом тварини;
регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та
відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для
вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних
для життя та здоров'я людей;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи
напіввільних умовах у порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Користувачі мисливських угідь зобов'язані:
додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків
добування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для
охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну
спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не
допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських
тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому
порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний
облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного
кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські
державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують
державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та
епідемічного благополуччя населення, ветеринарні,
санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків
захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування,
виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати
комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами
майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та
забезпечити проведення посадовими особами центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі;
здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати
єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної
книги України і включених до переліків видів тварин, які
підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки
Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських
угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації
тварин;
не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує
пропускну спроможність мисливських угідь;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у
тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення
середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і
відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не
менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних -
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і
місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі
погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної
здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати
заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і
середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,
усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються
мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати
державний контроль у галузі мисливського господарства та
полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.
У разі систематичного невиконання або порушення користувачем
мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення
порушення у визначений термін чи заборонити використання
державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком
до двох років.
Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені
законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та
користування мисливськими угіддями.
користуватися державним мисливським фондом у межах
мисливських угідь;
використовувати мисливських тварин та користуватися
мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими
в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом
укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами,
що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати
повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання,
включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб,
які їх супроводжують;
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого
нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі
переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших
користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за
добуті незаконним шляхом тварини;
регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та
відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для
вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних
для життя та здоров'я людей;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи
напіввільних умовах у порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Користувачі мисливських угідь зобов'язані:
додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків
добування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для
охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну
спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не
допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських
тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому
порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний
облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного
кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські
державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують
державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та
епідемічного благополуччя населення, ветеринарні,
санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків
захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування,
виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати
комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами
майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та
забезпечити проведення посадовими особами центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі;
здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати
єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної
книги України і включених до переліків видів тварин, які
підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки
Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських
угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації
тварин;
не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує
пропускну спроможність мисливських угідь;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у
тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення
середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і
відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не
менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних -
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і
місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі
погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної
здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати
заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і
середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,
усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються
мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати
державний контроль у галузі мисливського господарства та
полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.
У разі систематичного невиконання або порушення користувачем
мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення
порушення у визначений термін чи заборонити використання
державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком
до двох років.
Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені
законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та
користування мисливськими угіддями.
9) Ответственность за нарушение законодательства в области охотничьего хозяйства и охоты. Ст. 42.
Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із
законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі
мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів
використання мисливських тварин, правил регулювання їх
чисельності;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання
мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями,
погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування
мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в
напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених
знарядь добування тварин;
придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої
продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних
майстернях та цехах переробки без зазначення законності її
набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку
переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні,
спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування
мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських
тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування,
переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в
Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої
продукції полювання, включаючи мисливські трофеї;
порушенні прав користувачів мисливських угідь;
полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із
законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі
мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів
використання мисливських тварин, правил регулювання їх
чисельності;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання
мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями,
погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування
мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в
напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених
знарядь добування тварин;
придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої
продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних
майстернях та цехах переробки без зазначення законності її
набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку
переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні,
спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування
мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських
тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування,
переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в
Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої
продукції полювання, включаючи мисливські трофеї;
порушенні прав користувачів мисливських угідь;
порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на
полюванні;
перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі
мисливського господарства та полювання, контролю користувачів
угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку
видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших
ловчих звірів та птахів.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за
інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від
обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них
продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в
установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб
живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх
збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.
полюванні;
перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі
мисливського господарства та полювання, контролю користувачів
угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку
видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших
ловчих звірів та птахів.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за
інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від
обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них
продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в
установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб
живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх
збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.
10) Возмещение убытков, причиненных в следствии нарушения законодательства в области охотничьего хозяйства и охоты. Ст. 43.
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання,
здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до
законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а
за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських
угідь.
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих
унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського
господарства та полювання, затверджуються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної фінансової політики.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції
полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або
з його вини стала непридатною для використання) порушник
відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін
на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють
на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):
зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;
лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20
кілограмів;
олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15
кілограмів;
кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;
лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних
дециметрів;
бобер: м'ясо - 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;
лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;
глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;
тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок
порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства
та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських
угідь, якому заподіяні збитки.
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання,
здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до
законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а
за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських
угідь.
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих
унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського
господарства та полювання, затверджуються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної фінансової політики.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції
полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або
з його вини стала непридатною для використання) порушник
відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін
на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють
на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):
зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;
лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20
кілограмів;
олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15
кілограмів;
кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;
лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних
дециметрів;
бобер: м'ясо - 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;
лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;
глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;
тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок
порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства
та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських
угідь, якому заподіяні збитки.
