Экзаменационные ответы и вопросы по изучении материальной части оружия - Раздел 1 - Уголовный кодекс.
ОглавлениеВопросы:
1. Понятие преступления. ч. 1-2, ст. 11 , УК.
2. Классификация преступлений. ч.1-5, ст. 12 УК.
3. Вменяемость. ч.1-3, ст. 19 УК
4. Уголовная ответственность за преступления, содеянные в состоянии опьянения от употребления алкоголя, наркотических или одурманивающих веществ. Ст.21 УК
5. Вина Ст. 23 УК.
6. Умысел и его виды. ч.1-3, ст. 24 УК.
7. Неосторожность и ее виды .ч.1-3, ст.25 УК.
8. Необходимая оборона. ч.1-5, ст.36 УК.
9. Мнимая оборона .ч.1-4, ст.37 УК.
10. Задержание лица, которое совершило преступление. ч.1-2, ст. 38 УК.
11. Крайняя необходимость . ч. 1-3, ст.39 УК.
12. Виды наказаний по УК . ч.1-12, ст.51 УК.
13. Незаконная охота. ч.1-2, ст. 248 УК.
14. Незаконное занятие рыбным, звериным или другим водным промыслом. ч.1-2, ст.249.
15. Незаконное обращение с оружием, боевыми припасами или взрывчатыми веществами. ч. 1-3, ст. 263 УК.
Ответы:
1. Понятие преступления. ч. 1-2, ст. 11 , УК. - процитирую статью на украинском языке:
Стаття 11. Поняття злочину
1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне
винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і
містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але
через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не
заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи
юридичній особі, суспільству або державі.
Если есть желание более глубоко капнуть данный вопрос то рекомендую посетить следующие ссылки:http://yurist-online.com/uslugi/yuristam/literatura/krim_pravo/022.php - Понятие преступления и его признаки.http://yurist-online.com/uslugi/yuristam/literatura/krim_pravo/023.php - Значение ч. 2 ст. 11 УК Украины для понятия преступления.
2. Классификация преступлений. ч.1-5, ст. 12 УК. - также возьмем выдержку из УК.
Стаття 12. Класифікація злочинів
1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на
злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо
тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене
покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років,
або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у
виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене
основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі
на строк не більше п'яти років.
4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне
покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі
на строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене
основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять
тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення
волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
6. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене
одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі,
визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі,
передбаченого за відповідний злочин.
3. Вменяемость. ч.1-3, ст. 19 УК
Стаття 19. Осудність 1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. 2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. 3. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.6. Умысел и его виды. ч.1-3, ст. 24 УК.1. Умисел поділяється на прямий і непрямий. 2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. 3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.7. Неосторожность и ее виды. ч. 1-3, ст. 25 УК.1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. 2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. 3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.8. Необходимая оборона. ч. 1-5, ст. 36 УК.1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. 3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. 4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. 5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.9. Мнимая оборона. ч. 1-4, ст. 37 УК.1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. 2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. 3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. 4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.10. Задержание лица, которое совершило преступление. ч. 1-2, ст. 38 УК.1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. 2. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.11. Крайняя необходимость. ч. 1-3, ст. 39 УК.1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. 2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. 3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.12. Виды наказаний по УК . ч.1-12, ст.51 УК.До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань: - штраф; - позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційногокласу; - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; - громадські роботи; - виправні роботи; - службові обмеження для військовослужбовців; - конфіскація майна; - арешт; - обмеження волі; - тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; - позбавлення волі на певний строк; - довічне позбавлення волі.13. Незаконная охота. ч.1-2, ст. 248 УК.1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.14. Незаконное занятие рыбным, звериным или другим водным промыслом. ч.1-2, ст.249.1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.15. Незаконное обращение с оружием, боевыми припасами или взрывчатыми веществами. ч. 1-3, ст. 263 УК.1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі настрок від трьох до семи років. 2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.Все разделы доступны тут.Перейти к разделу 2 -
